Не прогавмо цей шанс

Проповідь на неділю самарянки


Христос Воскрес!
Сьогоднішня Євангельська розповідь є настільки великою за обсягом, наскільки багата за змістом. Щоб охопити всі можливі теми для проповіді, не вистачить пальців обох рук. Але родзинкою сьогоднішньої розповіді є велика кількість діалогів. Бачимо діалог Ісуса та самарянки, Ісуса та учнів діалог жінки самарянки та мешканцями її рідного міста. Метою кожного діалогу є занурення в особу Ісуса, осмислення його слова та насамкінець внутрішня переміна співрозмовника Ісуса. Про один з діалогів ми дізнаємося опосередковано: зі слів самих мешканців міста, що у розмові з жінкою самарянкою висловилисвою віру в Ісуса: „ми віруємо не з-за самого твого оповідання – самі бо чули й знаємо, що направду він – Спаситель світу”. Все спілкування людини і Бога, його пізнання, полягає у перебуваннні з ним у діалозі. Євангелист Іван свідомо передає нам те, як людина може часом не розуміти Бога. У розмові з жінкою самарянкою „непорозуміння” стосувалося води та місця правдивого поклоніння. У діалозі з учнями, було „непорозуміння” щодо їжі. Та коли людина продовжує діалог з Богом, стає зрозумілою як ціль самої розмови, так і думка Бога щодо нас самих. Інколи, у повсякденному житті можна спостерігати дуже багато непорозумінь. Часом вони кумедні, на основі них складаються анекдоти, знімаються комедії. Набагато гірше, коли часом через банальне непорозуміння розпочинаються війни. Ще гірше, коли людина перестає чути Бога та починає слухати саму себе. Візьмемо для прикладу содомський гріх, що ще 20-30 років тому сприймався суспільством як один з чотирьох гріхів, що кличе про пімсту до неба. На сьогодні, вслухаючись в себе, людина переосмислила для себе це явище, та розпочинає хизуватися своєю „свободою” і неодмінно розплачуючися Снідом, психічними розладами та розбиттям родин.
З жителями Самарії Ісус перебував 2 дні, що спричинило їхню переміну та зробило їх його учнями. Сьгодні, навряд чи знайшлося місто, готове запросити Його до себе як Сина Божого. Як Ісуса рок-зірку – так. Як Ісуса гуру- також так. Але як проповідника, що кличе до покаяння, – навіщо? Мінятися сьогодні не модно. Модно бути собою. Сучасним трендом є клич „розслабся, на будь білою вороною, встигай за світом!” Тому мова Євангелія є незрозуміла більшості адептів споживацького суспільства. Бракує також „жінок-самарянок”, що стали б тими, що сказали „Він занає все, що я робила, ходіть, подивіться, чи то часом не Месія”! Мало особистого свідчення, хоча саме особистому свідченню 12-ох чоловіків маємо завдячувати розквіту християнської цивілізації.
Будьмо поклонниками Ісуса в дусі і правді, а не ідопоклониками в грісі та розпусті. Запросімо Ісуса до свого внутрішнього міста, щоб споглядаючи та слухаючи його „залишили свій глечик” з гріхами біля „колодязя” своїх пристрастей, після чого, усвідомивши свою грішну природу, станемо Його свідками у секуляризованому світі. Амінь.

Коментарі