Перейти до основного вмісту

Блог о. Олега Кобеля

Шукати в цьому блозі

«Одіссея» Нолана — це дзеркало нашої сучасності в епоху постправди.

липня 28, 2026

Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Давайте не давати!

жовтня 21, 2011

Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Давайте не давати!

Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Коментарі

Дописати коментар

Популярні публікації

Як вчителі оцінками калічать або переображують наших дітей

Кінець чверті. Вкотре. Не так боляче бачити сімки та вісімки в табелі учня, як сльози на очах сина. Дорослому легше зрозуміти, що ці оцінки нічого не будуть варті в житті. Але як має чутися учень, якому свідомо занижують оцінку, хоча за всіма критеріями він розраховував мінімум на 2 бали вище. Напевно немає батьків, які за час навчання в школі не зустрічалися з подібним явищем. Це один або кілька вчителів, які не мають авторитету ні в дітей, ні батьків, ні у власному педагогічному колективі. В кожній школі є вчителі за покликанням, а є випадкові люди. Я не маю педагогічної освіти і, напевно, був би поганим вчителем. Але є речі настільки елементарні для розуміння, що диву даєшся, як вчителі із багаторічним стажем можуть припускатися помилок, які можуть комусь поламати життя. Оцінка за таланти є чимось дуже суб'єктивним. Ну не має дитина дару до малювання чи музики, оцініть старання! Я точно знаю про випадок, як один вчитель малювання оцінив власний малюнок, кількарічної ...

Поговоримо про мирування.

Давно збирався написати на цю тему, сам не знаю чому. Може тому, що між нами священиками прийнято жартувати на цю тему. А можливо тому, що часом доводиться спостерігати, як люди розвертаються і йдуть додому після Літургії, не маючи наміру почекати хвильку в черзі і приступити до мирування. А може і тому, що ця традиція є неправильно інтерпритовано як самими священиками, так і вірними. Я не буду нічого казати про літургічний чи історичний аспект такої форми благословення священиком вірних, радше хочеться нагадати про його пасторальне значення. Ще будучи семінаристом, чув на свої вуха повчання одного священика після Служби Божої на одне з церковних свят: «Дорогі браття і сестри: пригадую про обов’язок кожного приступити зараз до мирування, адже Миропомазання - це Свята Тайна». Я на хвильку втратив дар мови, а люди як і належить, всі приступили до переду, думаючи, що отримають одну із семи Святих Тайн. Я майже впевнений в тому, що отець чомусь і справді сам в це щиро в...

Лист тата до Дзідзя (відкритий)

Заставив себе, сів і почав писати цього листа. Одного разу я вирішив догодити своєму сину і пішов з ним на ваш концерт. Це було у Стрию. Дитина попросила про подарунок для неї: придбати квитки на концерт Дзідзя і сходити туди всією родиною. Скажу відверто, я не горів бажанням. Але ця мольба в очах сина робить часом з нами татами нереальні речі. Ми пішли туди, спочатку було весело. Але і сказати те, що я чув себе незручно, це нічого не сказати. І не тільки тому, що я священик, а тому, що тато і українець. Я намагався не надто на все звертати увагу, але від тексту деяких пісень я втягував голову в плечі, по самі вуха. Річ не про ваш професіоналізм, з цим все нормально. Супровід, імпровізація, харизма - цього не віднімеш. Скажу чесно, мені в дечому імпонує ваш самобутній стиль, задумка проекту, ідея та креатив. Не скажу, що це щось нереально круте, але є щось із вашої творчості, що я подивився чи послухав не раз і не два. Я щиро сміявся, коли ви колядували на Церкву чи писали лист д...

На платформі Blogger

посилання на блог обовязкове