Чого вартують гравці нашої української збірної по футболу, які ставлять перед собою завдання потрапити на Чемпіонат світу з футболу, а не виграти цей турнір в Бразилії? Вони, без сумніву, вартують того, щоб взяти у ньому участь, але пройти до фіналу та виграти основний трофей, в такий спосіб, не зможуть ніколи. Чого вартує тренер, який прищеплює своїм гравцям думку, що будь-що за все, потрібно пройти збірні своєї відбіркової групи, не потрапивши у спаринг і тим більше, не виграти у кращої збірної світу? Він не стане найкращим тренером, що увійде в історію світового футболу ніколи. Чого вартує гравець, який ставить перед собою завдання попасти у склад збірної своєї країни лише для того, щоб його зауважили тренери кращих європейських команд, замість того, щоб самому намагатись стати кращим гравцем світу? Мільйони - так, звання і поваги – ніколи.
Ставити перед собою високу планку можуть не всі. Лише сильні люди можуть ставити перед собою великі цілі і йти до них так швидко, наскільки це можливо.
Церква нагадує мені команду, яку очолює кращий тренер світу. Він прививає нам думку «Будьте досконалі, як Отець ваш досконалий», це майже те саме, тільки іншими словами, що має казати перед кожною грою футбольний тренер своїм підопічним. (До речі, це один із методів Жозе Моуріньо, тренера, який зробив неперевершену кар’єру, як тренер кращих команд Старого Світу). Ціль, яка стоїть перед кожним, хто належить до команди під назвою «Церква», є одна – виграти турнір земного життя і отримати нагороду, тобто життя вічне. Наша святість, це немов би для футболіста отримати «Золотий м’яч». Ця нагорода є приготована кожному з нас, і дається кожному, хто «біг добре».
Ми з вами вже належимо до «кращої команди світу», від самого свого хрещення. Але багато хто з нас просто бере в ній участь, а не трудиться в поті лиця. Хтось «грає про людське око», не для тренера своєї збірної, але радше для інших, хто шукає (ошукає) собі легіонера. Хтось переходить грати до іншої команди, так буває. Чи він грає там під орудою кращого тренера? Не факт. Агенти інших команд полюють за нами на кожному кроці, зваблюючи багатьох цікавими пропозиціями. Їхня ціль одна – не дати нам можливості отримати свою нагороду, натомість заробити на нас. А тому, олімпійське правило «головне участь, а не перемога», не має бути правилом для гравців нашої з вами команди. Участь в команді заради перемоги – те до чого треба прагнути. Але і правила «fair play», ніхто не відміняв. Вони визначені для гравців нашої з вами команди у євангельських заповідях, і виконювати їх, від нашого імені зобов’зувалися наші хресні батьки. Дотримання всіх правил гри є обов’язковою умовою нашого успіху.
Не забуваймо, що ми є продовжувачами діла тисяч «гравців-святих», які грали за нашу команду. Вони є нашим натхненням і прикладом, щоб і ми бачачи їхній досвід і працю, змогли виграти вирішальний матч у своєму житті. Він буде у кожного, хто читає ці рядки. Все залежатиме, у чиїй команді ми будемо грати, хто буде нашим тренером і яку планку ми поставили перед собою: взяти участь у матчі, чи отримати «золотий м’яч».
І найголовніше: лише у нашій з вами Команді, тренер не сидить та не вболіває на тренерському містку. Він з нами на полі там, де де це є потрібно. Тому не біймося і не сумніваймося, що ми є гравцями кращої збірної світу!
Коментарі
Дописати коментар