Не прогавмо цей шанс

"Мовчання ягнят", або коли мовчання не є золотом.

Картинки по запросу мовчання
Досвід соціальних мереж для мене є дуже цікавим, адже дозволяє ставити певні діагнози хворіб цілого суспільства. Не секрет ні для кого, що акаунт людини в соціальній мережі може про неї сказати дуже багато. Її зацікавлення, родинне життя, фотографії, особисті дописи та коментарі дозволяють побачити те, що насправді її турбує. Маючи кількарічний досвід спілкування у більшості соціальних мереж, які є в Україні, я не можу не констатувати факту, що ми дуже мало змінилися від часів радянського минулого. Нашому суспільству, назагал, ніяк не вдається вбити в собі того перестрашеного і вічно ниючого совка, з матюками на устах, який перепощує все, навіть відверту неправду. Вічне незадоволення тими, кого обирають до влади, постійне ниття з приводу цін, несприйняття іншої думки та позиції і найстрашніше для мене, бажання за будь-яку ціну показати Церкві її місце, місце в кутку. Найцікавіше спостереження в тому те, що найбільше того «совєтікуму» є в людях, які себе називають націоналістами, плутаючи трохи це поняття. Ті, що вважають себе щирими українцями, вважають за честь плюнути в бік Церкви, обізвати священика «дармоїдом і грошолюбом», не забуваючи додати, що кожної неділі ходять до храму, де це досвідчують. Повторювання мантр про те, що у всіх храмах розписані непомірні побори за треби, заїжджені фрази про священиків на мерседесах, тицяння інквізицією і хрестовими походами віддає червоним душком від таких рідних серцю галичан у вишиванках.  Маючи серед друзів у Фейсбуці сотні представників інтелігенції, мені просто ніяково читати їхні коментарі, в яких постійно звучить ця до болі знайома фраза: «Чого Церква пхається?». Пхається до школи, пхається до університету, пхається до лікарні, пхається, пхається, пхається. Наш совок, який живе в районі головного мозку не може зрозуміти простої речі. Церква, це не «церковники», не «представники середньовіччя», не «служителі культу» і не «сільські ксьондзи». Членом Церкви є студент, викладач, лікар, воїн, пожежник, зрештою, кожен охрещений в ім’я Пресвятої Трійці. Тому Церква є всюди, де є її діти. Те, що за Конституцією, Церква відділена від держави, не означає, що Церква відділена від її дітей, тих, хто носять ім’я «християнин». Цей совок в голові, як особлива птаха, не дає спокою тисячам людей, які вважають Церкву перепоною прогресу, а віру забобоном і пережитком минулого. Скільки вже скандалів було і скверних, і культурних, і земельних, і  скільки їх ще буде на теренах «Українського П’ємонту», де лише чекають приводу принизити Церкву, виштовхати її на маргінес суспільного життя, а тих, хто представляють Церкву просто зацькувати. Коли переглядаєш сторінки наших галицьких патріотів-християн, згадку про Бога можна хіба-що зустріти в контексті гасла «Бог і Україна». Від цього дивно, чому взагалі тут згадується Бог на першому місці, якщо в дописах на сторінці християнством і не пахне. Все решта, – бруд про священиків, бруд про Церкву і бажання прирівняти всі конфесії під один знаменник. Я вже звик вислуховувати звинувачення в тому, що я вивчився за гроші, за гроші став священиком, за гроші отримав парафію і заради грошей є священиком. А скільком людям в Україні та поза її межами шкода моїх парафіян, які повинні мучитися, маючи такого темного та грошолюбного священика! У мене виробився імунітет до образ себе і родини, але ніяк не можу змиритися із образою гідності тисяч українських душпастирів, які є прекрасними священиками. Десятки з них мають за плечами закордонні студії, мають повагу в більшості своїх парафіян, і є щирими українцями тільки тому, що добре сповнюють те, до чого покликані.

Чомусь починає надоїдати цей прийом кількох ЗМІ, коли в пошуку за дешевою сенсацією, береться приклад недобросовісного священика і відразу навішується ярлик на цілу Церкву. Це виглядає на сплановані дії: підірвати довіру українців до Церкви, як суспільної інституції. Я майже не зустрічав на сайтах наших популярних галицьких ЗМІ розповідей про суспільно значиму роботу, яку проводить Церква і священики зокрема. Чи читав хтось на ZAHID NET статті про християнські табори, капеланство лікарень і учбових закладів, катехитичні школи, спортивні секції, дитсадки, допомогу потребуючим? Якщо і є такі новини, то чомусь не мають і половини того резонансу, як згадка про священика, який окропив йорданською водою автосалон. Я не перестаю дивуватися пасивності людей, які щонеділі ходять до храму, віддають дітей до церковних гуртків та секцій, спілкуються із нормальними священиками, зачитуються церковними виданнями і їздять по прощах! Невже так складно стати на оборону Церкви, честі і гідності священика чи єпископа? Невже у кожного з вас священик особисто вимагав «енну» суму грошей за треби? Невже у вас всіх на парафії священик говорить нудні та нецікаві проповіді, має мерседеса і живе багатше більшості українців? Звідки цей страх стати на захист честі і гідності спільноти вірних, до якої самі ж і належите? Сумнозвісні акції, у яких беруть участь десяток-другий людей має більший розголос, ніж кількатисячні прощі, велелюдні молодіжні з’їзди, конференції за участі сотені-тисяч людей! Коли стоїть вибір: оборонити священика чи дерево, вибирається друге. Не розумію цього «мовчання ягнят», коли Церкві вказують на двері, коли йде мова про життя ненароджених дітей і спекулюється на праві жінки дати чи відібрати життя. Скільки коментарів є за право на вбивство і скільки є на захист Божого Закону? Або чому так мало освітян-християн не захищають право мати можливість молитися в шкільній каплиці, запрошувати священика для бесід і дбати про належне християнське виховання? Де є голос наших батьків, які мали б винести з родини те наше «Без Бога, ні до порога»? Де голос правдивих патріотів-християн, які проти нав’язування нам поганства під соусом рідної віри? Де ви християни, коли патріотизмом вважається плекання ненависті, висміювання наших релігійних обрядів і ллється бруд на ту Церкву, яка за століття довела, що є завжди з народом? Де голос тих людей, які завдяки Церкві здобули освіту, в т.ч. і закордоном чи отримали кошти на лікування? Де голоси наших солдатів, якими опікується Церква, надаючи не тільки духовну, але і матеріальну допомогу!. Де голос тих, хто лежав в лікарні і яких провідав священик, розрадив в лікарні, а може і зібрав гроші чи ліки на лікування?  Це не той випадок, коли «мовчання – золото». Я не є ідеалістом в тому питанні, що вважаю всіх священиків добрими пастирями. Часом подивляю терпеливість людей, які десятки років терплять на собі «духовні тортури» деяких моїх співбратів. Але і тут є страх: страх підписатися під листом звернення до єпископа, страх піти і в очі сказати священику його промахи, страх вголос назвати прізвище. Я розумію, що цей наш совєтський чоловік всередані так виявляє себе, але не розумію, звідки цього в молодих людях. Напевно існує такий вірус червоного кольору, який повітряно-крапельним шляхом потрапляє в слабкий організм несформованої людини. Так чи інакше, ця стаття про те, чого нам бракує. А бракує нам одного - ВІДВАГИ!

Коментарі

  1. Продовжимо – Церква це не соціальний інститут, не елемент громадянського суспільства, не інститут держави, не релігійна організація, не благодійна організація, не юридична особа приватного права, не неприбуткова організація якій потрібні пільги і яка щось звітує в податкові органи, не суб’єкт малого підприємництва який подає звіти в управління статистики. І весь цей набір зібраний з законодавства, зі штатного релігієзнавства а також з того, що Церква говорить сама про себе при спілкуванні з державою.

    ВідповістиВидалити
  2. Відповіді
    1. У якій церкві ви були в неділю?

      Видалити
    2. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
    3. не означає, що Церква відділена від її дітей, тих, хто носять ім’я «християнин». Цей совок в голові, як особлива птаха, не дає спокою тисячам людей, які вважають Церкву перепоною прогресу, а віру забобоном і пережитком минулого. Скільки вже скандалів було і скверних, і культурних, і земельних, і скільки їх ще буде на теренах «Українського П’ємонту», де лише чекають приводу принизити Церкву, виштовхати її на маргінес суспільного життя, а тих, хто представляють Церкву просто зацькувати.

      АЛЕ ЦЕ МАЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ВСІХ ЦЕРКОВ, 100%!

      Видалити
    4. Ну так. Просто деякі з церков і українськими назвати складно

      Видалити
    5. Ну так. Просто деякі з церков і українськими назвати складно

      Видалити
    6. якщо находишся назовні то те чи називати себе українською чи лапландською виняткова прерогатива тих хто всередині

      Видалити
  3. П. Сергій, не розумію, чому ви повидаляли коментарі. Не хотів нічим вас образити.

    ВідповістиВидалити
  4. П. Сергій, не розумію, чому ви повидаляли коментарі. Не хотів нічим вас образити.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Все в порядку :). Просто я по ваших коротких відповідях зрозумів, що на дискусію ви не налаштовані, й вирішив не займати даремно простір та час.

      Видалити
    2. Ви затратили час на видаляння коментарів і чомусь не відповіли, до якої церкви ходите. Це важливо, щоб знати, на якому рівні з вами вести дискусію. Ця стаття стосується мовчання ягнят у моїй кошарі. Якщо ви з іншої кошари, то прислухайтеся до своїх пастирів, якщо вони не є тими про кого я написав у новішому дописі.

      Видалити
    3. Ви затратили час на видаляння коментарів і чомусь не відповіли, до якої церкви ходите. Це важливо, щоб знати, на якому рівні з вами вести дискусію. Ця стаття стосується мовчання ягнят у моїй кошарі. Якщо ви з іншої кошари, то прислухайтеся до своїх пастирів, якщо вони не є тими про кого я написав у новішому дописі.

      Видалити
    4. Отче! А давайте застосуємо тезис про "мовчання ягнят" і до Вас.
      Просте запитання, на здоровий глузд - для чого парафія подає звіти про доходи і розходи до державної податкової служби?
      Не спішіть. Бо це лиш перше, "наводяще", питання.

      Видалити
    5. Я не спішу. Моя парафія не подає ніякі звіти в податкову.

      Видалити
    6. Ваша парафія не юридична особа?

      Видалити
    7. Так, звичайно. Але ходити і почтійно заповняти "нульові звіти" не бачу жодного сенсу. Оскільки в нас нічого не змінилося в якості неприбуткової організації, то переводити папір і займатися безглуздям не вважаю за потрібне.

      Видалити
    8. Мужньо. І тезис не застосуєш.

      Видалити
  5. Сергей Баков, повидалявши свої коментарі, вийшло так, що блогер нафлудив у обговоренні. Чи можна вважати ваші слова "Все в порядку" згодою з думками, які висловлені у статті?

    ВідповістиВидалити
  6. Отче Олеже, чи вивчають у вашій парафії Святе Письмо? Дякую

    ВідповістиВидалити
  7. Думаю, так. Я вже знайшов мирянина, який погодився очолити такий гурток читання і вивчення Божого Слова. За тиждень-другий запрацюємо. Зрештою кожну свою проповідь я готую на основі Божого Слова, пишу і друкую коментарі до євангельських уривків, які є на парафіяльному сайті. Знаю тосно, що люди читають. А для дітей та молоді є можливість приходити на заняття катехитичної школи.

    ВідповістиВидалити
  8. це просто неймовірно, жека нервово курить в стороні :)

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар