Перед Великоднем я завжди повторюю своїм парафіянам одне і те саме з року в рік. Великдень не можна відчути та пережити без участі в богослужіннях цього дня. Я не писатиму і не даватиму багато порад. Є одна і єдина, дослухаючись якої ми ніби воскреснемо з Воскреслим.
Коли ти виходиш з дому і йдеш до храму до початку всіх богослужінь в Цей День, по тілу пробігають мурашки від незрозумілого хвилювання. Навіть пишучи ці рядки, я ніби знову вкотре це переживаю. Хвилювання від того, що перша людина, яку я зустріну на вулиці чи біля храму, скаже мені новину "Христос Воскрес!" І я відповім "Воістину воскрес! А хвилювання все наростає. Воно стихне на короткий час, коли служиться "Надгробне". Плащаницю заносять до Святилища і кладуть на престіл.
Тоді розпочинається справжня особлива містерія Великодня. Люди процесійно покидають храм, співаючи "Воскресіння Твоє", чинять обхід довкола храму. Храм покидають всі до одного. Двері храму зачинені і процесія на чолі із священиком зупиняється перед дверима храму. Все тіло ніби током пробиває від виголосу "Слава Святій Одноістотній Тройці" і першого співу "Христос воскрес!". Люди відповідають, дзвони допомагають. Тоді священик тричі стукає хрестом в двері і вводить всіх до храму, як Христос до Божого Царства. Цей вхід до порожнього, але всього осяяного світлом зраму, щось незрівнянне! А далі торжество, торжество молитви з радістю, що променіє з кожного обличчя в храмі. Коли я читаю послання Івана Золотоустого на Пасху (він у свій час його виголосив після сорокаденного мовчання), на очі навертаються сльози. Не знаю, як це переживають вірні, але щоразу це слово Івана Золотоустого ніби дощем поливає мою віру в те, що смерть є нічим, бо ад знищений. Літургія, читання Євангелія різними мовами, десятки, сотні причасників, освячення пасок і радість, радість, радість....
Якщо ми окрім ковбаси, яйця, хрону, масла, сиру ще внесемо до дому своє серце сповнене тієї радості, то не переживайте, що Великдень стане "малимднем". Якщо ви встали з ліжка і сіли за стіл, то можу просто ВаВамм поспівчувати. Ви проспали щось дуже важливе.
Коментарі
Дописати коментар