Не маю часу...

Як час спіймать, що як пісок крізь пальці

Сповзає вниз і відбуває геть

Чомусь про це не думаєш уранці,

Тим більше, як приходить пані Смерть.

Де взяти , де купити того часу,

А може краще в Бога запитать?

Хіба у нього стільки є запасу,

Для кожного, хто хоче запасать.

Чомусь, чим більше часу витрачаєш,

На те і се, а може й на людей,

Тим більше себе рабом відчуваєш,

Шкода не божим рабом, а рабом ідей.

Я бачив тих, хто володіє часом,

Встигають все: читати, працювать.

Це ті, хто моляться - самі чи разом,

Не даючи часові пропадать.

Будь певен, будеш мати час на Бога -

Він сили дасть, і дасть себе тобі

В той час, коли молитву промовляєш,

Те є у мирі, а не в боротьбі.

Хто зна, можливо надаремно пишу,

Бо втритив трохи часу на думки,

що на папері білому комусь залишу

роботу мої правої руки.

Блог о. Олега Кобеля