Проповідь на Зіслання Святого Духа на апостолів.

Ще недавно ми раділи найбільшим церковним святом Воскресіння Христового, співаючи величний гимн «Хай воскресне Бог» вітали один одного привітом «Христос Воскрес!». На 40 день після Воскресіння, разом з апостолами  та ангелами вдивлялися у Христа, що возноситься на небо. Сьогодні, стоячи у храмі зодягаємося у силу з висоти, Духа Святого, що будучи третьою особою Пресвятої Тройці, оживотворяє собою все створіння. Сьогодні, молячися молитву «Царю Небесний»,  просимо, щоб Він вселився в нас та очистив від всякої скверни. Священик, на знак животворної сили Духа Святого, відправляє богослужіння у ризах зеленого кольору, що є кольором життя. А вірні прикрашують домівки зеленим віттям дерев. Та, звичайно,не в цьому є головна особливість сьогоднішнього святкування.

            Свято П’ятидесятниці займало особливу роль у Церкві, як і кожна людина має один найособливіший день у році. Він називається днем народження. Саме так, сьогодні святкуємо своє день народження, народження Церкви Божої. Апостол Лука, що у Діяннях так гарно та детально описує подію Зіслання Духа Святого, не вносить повної ясності: що ж насправді відбулося у домі, де «однодушно» перебували апостоли під час єврейського свята Пятидесятниці. Великий шум, вітер, вогняні язики, говоріння мовами,- це є лиш знаки того, що відбулося щось небуденне. Найбільшим чудом не був вітер чи вогонь, а невидима переміна 12 –ох єврейських чоловіків. На прикладі апостола Петра можна чітко ту переміну бачити. Варто перечитати уривок Діянь 2, 14-39, щоб пересвідчитися у чому полягало зодягнення в силу з висоти. Звичайний рибалка виголошує свою першу, і можливо найкращу проповідь. Повний надхнення та мужності, почавши від пророків, вияснив Писання, що стосувалося особи Ісуса Христа та Святого Духа. Після однієї промови Петра, ряди нового народу Божого, якою стає Церква, поповнило 3000 осіб. Вони прийняли заклик прийняти хрещення в Ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів та отримати дар Духа Святого. Одним з чинників, що дав такий потужний поштовх у розбудові Церкви стало те, що кожен чув свою мову. З цього моменту розпочинається місійність Церкви, що голосить Євангеліє у секуляризованому світі.

            Христос порівняв голошення Божого Слова із сіянням зерна. І дійсно, від Бога Отця, Ісус, Слово Боже попадає до життя кожної людини. Але щоб насіння дало плід, потребує сприятливих умов, а найперше, живильної вологи. Святий Дух, якраз, і є тою животворною силою, що зумовлює плоди Божого Слова. Тих плодів є 9. Любов, радість, мир, терпеливість, добротривалість, милосердя, віра, лагідність, поміркованість. Ці плоди Святого Духа приносить та людина, що створює у собі умови для дії третьої особи Божої. Кожнного правдивого християнина можна розпізнати поцих плодах Духа Святого. Але протиставляймося спокусі оцінювати когось. Це мірило найперше належить приміряти на себе. Людина, що вірить у Христа, «ріки води живої потечуть з нутра його» Ів.7, 38. Добрий християнин, що є храмом Духа святого сам стається джерелом життя для іншої людини.

            Сьогоднішня євангелізація народів перестає обмежуватися географічними чи мовними бар’єрами. Щоб голосити Христа, не завжди потрібно кудись летіти , плисти чи їхати. Існує світ, де багато людей не чули, або не зрозуміли Божого Євангелія і світ той розпочинається по той бік монітору комп’ютера, підключеного до всесвітньої павутини. Заклик Христа до апостолів: «Я зроблю вас рибалками людей», як ніколи і дослівно може бути втілений в життя, якщо Церква закине свою сіть на ловитву для Небесного Царства.

            Сьогодні у засобах масової інформацї та інтернеті бачимо великі сподівання на Церкву, яка ще має незаперечний моральний авторитет. Натомість, на різноманітних форумах, блогах, інтернет-сторінках зустрічаємо і велике несприйняття Церкви, як окремої інституції Дуже поширена серед молоді думка, що Бога кожна людина пізнає поодинці, а священики, як представники церки лише заважають на шляху до Бога. Фактом є те, що у багатьох випадках авторитет священства є підірваним, але слова надії, що «адові ворота» її не подолають, звучали однаково для отців Церкви, що давали відповіді на виклики свого часу, священиків та єпископів переслідуваної після 1946 року Греко-Католицької Церкви, і сьогодні в часи іншого випробування ми їх плекаємо як слова надії.

Після отримання Тайни Хрещення, кожен з нас отримав Святу Тайну Миропомазання, що зробила з нас воїнів Христових та обдарувала духовними харизмами. Для кожного з Вас стоїть завдання боронити Церкву, що є Тілом Христовим. Для цього самим треба бути певному, що належимо до нового вибраного люду, що прямує до Божого Царства. Розвиваючи в собі харизми та таланти, використовувати їх на те, щоб кожен міг «на своїй мові» чути Слово Боже. Кожен член Тіла Христового має за обов’язок оберігати авторитет Церкви. Коли очі сліпить сонце, ми рукою прикриваємося, коли чигає небезпека, очі та вуха людини можуть врятувати їй життя. Так і кожен з нас нехай сповнює добре те, до чого є покликаний.

            Тож молячися до Святого Духа сьогодні, просімо у «Скарба дібр і Подателя життя» мужності бути учнями і апостолами христовими, просімо, щоб ми завжди гідно приносили плоди Святого Духа. Всіх Вас, що є доньками та синами своєї Церкви, вітаю з Вашим днем народження! Амінь