Колись всі людські цінності жили на одному острові.
Незабаром вони помітили, що їх острів починає опускатися під воду.
Тоді вони сіли на різні кораблі і поплили хто куди. 
На острові залишилася лише Любов.
Коли повз острова пропливало Багатство на своєму кораблі, 
Любов попросила узяти її з собою, на що Багатство відповіло: 
"На моєму кораблі досить золота і коштовних каменів, 
ти мені ні до чого".
Потім біля острова з`явився Смуток, 
але і він не взяв Любов з собою, сказавши :
"Ні, на моєму кораблі настільки сумно,
що Любові там не місце."
Незабаром з`явився  човен Гордості,
але вона також відмовила Любові,
боячись, що вона зруйнує гармонію,
яка панує на її кораблі.
Наступною була Радость, яка так веселилася, 
що навіть не помітила Любов.
Любов засмутилася, але раптом почула голос позаду:
"Підемо, Любов, я відвезу тебе". 
Обернувшись, вона побачила сивого старого. 
Він перевіз її на той берег,
але вона була так здивована і збентежена, 
що навіть забула спитати, яке ім`я її рятівника. 
Тоді вона пішла до Істини, щоб запитати, хто це був. 
Істина відповіла:  "Це був Час". 
"Час?" -здивувалась Любов. 
"Так, тому що лише Час знає, 
наскільки важлива в житті Любов..."

Коментарі