Як готувати дорогу Господеві?

„Готуйте дорогу Господеві", так закликав Іван Хреститель мешканців Єрусалиму та околиць до покаяння, яке конче необхідне для того, щоб зустріти Господа. Для нас з Вами також стосується цей заклик певного приготування, щоб пізнати у житті Бога, зустрітися з ним. У тайні Пресвятої Євхаристії ми з Ним зустрічаємося, але Тайна Покаяння приготовляє дорогу до нашого серця.
Цікаво спостерігати за тим, як ремонтують дороги. Я помітив такі найпоширеніші способи. Часто, коли немає коштів, а вибоїни на дорозі великі, посилають бригаду, яка засипає звичайний щебінь у вибоїни. Іхати стає рівніше, але на 2-3 дні. Інколи поливають смолою зверху, це додає 1-2 тижні. Більш ретельніше ремонтують, коли зрізають асфальт навколо вибоїни і ставлять новий, використовуючи каток. Найбільш вартісним, але і найкращим є капітальний ремонт дороги. В тому випадку зрізають повністю весь асфальт, укріплюють основу та кладуть товстий шар дорогого асфальтного покриття. Чомусь здається, що ці способи ремонту доріг ми можемо прирівняти до нашого життя, а особливо до Покаяння. Деколи наша сповідь є дуже поверхова та вибіркова. Подібно, як щебінь не дає тривалого та якісного результату, так і ми часто сповідаємося так, що благодатний ефект сповіді втрачає свою силу на 2-3 день після неї і ми повертаємося до попередніх гріхів.
Багато людей сповідаються більш ретельно, викорінюють найбільші гріхи зі свого життя, укріплюються чеснотами, але не звертають уваги не дрібні гріхи, які за короткий час виростають і перетворюються на нові „вибоїни" , часом більші за тих, які ми нещодавно полатали.
Дуже мало сьогодні людей вибирають той третій, найважчий шлях „духовного ремонту". У духовному житті цей шлях називається „метанойя". Це грецьке слово означає „переміну ума, способу думання", тобто передбачає цілковите оновлення. Неодноразово доводилося бачити таких людей, які в один момент вирішують жити новим життям. Багатьом це незрозуміло. Навіщо „витрачати так багато", якщо можна обійтися „дешевше". Порівнюючи свою „дорогу" із капітально зробленою, такі люди намагаються віднайти найменші прогріхи, не забуваючи на них вказати іншим. Навіщо самим ставати досконалішими, якщо можна применшити чиїсь заслуги? „Хто скупо сіє, скупо жатиме" (2Кор. 9, 6-11). Ця фраза Святого Письма вчить нас вкладати багато. Відплатою нам за це буде те, що Господь до нас прийде і перебуватиме постійно. Завжди до цілі легше дістатися по простій та рівній дорозі. Наше серце є ціллю, до якої іде Господь. А наше покаяння є дорогою, по якій він приходить. „Скрушеним серцем, Бог не погордить". Лише покаянням можна досягти таке скрушене серце, а якщо покаяння підкріплене слізьми, Господь вже стукає до нашого серця.

Коментарі