«Справжня любов чекає» в парафії: досвід душпастиря

Пропоную відвідувачам блогу, особливо священикам мої думки, які викладені у пораднику для душпастирства молоді. де буде акцентуватися на формування "цнотливої" свідомості молодої людини.

Спільноти і рухи за дошлюбну стриманність мають одну і ту ж ціль: формування свідомої молодої людини, яка будує своє життя на міцному фундаменті християнської віри. Кожен священик у своїй праці робить велику ставку на християнські родини. Що більше на парафії є добрих родин, то легше і приємніше працювати священикові. Прекрасно, коли є нагода мати безпосередній вплив на формування своєрідного кістяка парафії.

Найкращим способом є, звичайно, відповідна підготовка молоді і її серйозне ставлення до того майбутнього вибору, який виникне перед більшістю з них. Душпастир, який окреслює перед собою мету сумлінно працювати в Божому винограднику, яким і є парафіяльна спільнота, повинен знайти особливий підхід до молодої людини, яка перебуває перед безліччю спокус, що руйнують її духовне життя і спотворюють християнський світогляд.

Найчастіше підлітки та молодь, звичайно, ж стикаються зі спокусами супроти чистоти. Священик має нелегке завдання – стати тим, хто може відповісти на найінтимніші запитання. Хоча найважче стати особою, якій можна просто довіритися. Набагато легше про це говорити тоді, коли знаєш про існування сотень і тисяч інших молодих людей, які зуміли побороти похіть і плекають чесноту чистоти, утримуються від порнографії, свідчать своїм життям, що вони – Христові.

Молодій людині потрібне «відчуття ліктя»

Спілкування парафіяльної молоді з особами, які свідомо обрали бути «не такими», як їх хоче бачити світ, утверджує молодих людей у вірі. Але навіть й інші парафіяни починають міняти свій спосіб думання. Молоді дуже потрібне «відчуття ліктя». Ось чому у приватних бесідах, під час сповіді, а також із амвону парафіяльний священик повинен указувати на альтернативу тому способу життя, який найчастіше обирає молода людина.

Дуже важливими є зустрічі зі старшокласниками в школі. Часом ні вчитель, ні батьки не виконують своїх завдань проведення статевого виховання. Не потрібно священикові цуратися розмов із молоддю на ці теми. Говорячи про статевість як невід’ємну складову людини (адже всіх нас Господь створив, наділивши статевою сферою), ми можемо навчити їх ставитися з пошаною до того дару.

Катихизм «Христос – наша Пасха» пише про це так: «Статевість – це Божий дар бути чоловіком або жінкою, який кожна людина одержує при сотворенні. Тому людина покликана прийняти цей Божий дар та зреалізувати його у своєму житті.

Статевість охоплює всі природні виміри існування людської особи: нею позначене не тільки тіло, яке є видимим знаком приналежності до статі, а й душа та дух людини. У книзі Буття написано, що Бог сотворив людину чоловіком і жінкою, тому стать як дар Божий не залежить від вибору людини (пор. Бут 1, 27). Людина покликана прийняти задум Божий щодо себе, виражений у її статі.

Правду про людську статевість можна збагнути тільки у світлі християнського розуміння любові як сопричастя осіб. Таке сопричастя здійснюється в любові як самодаруванні однієї особи іншій. Цю любов дарує людині Святий Дух, який відкриває людину до іншої особи – як Божої, так і людської» (ІІІ Розділ, А. 2).

Таємні питання: «Чому гріхом є спати з тим, кого любиш?»

Практично легше розпочати розмову, коли є можливість відповісти на таємні питання учнів, бажано без присутності вчителів. Щоб схилити молодь до активності, можна самому написати 1 – 2 питання щодо теми стосунків, кохання, цнотливості, тощо.

Якщо нам вдалося віднайти довіру, тоді таємні запитання у вигляді записок буде простіше отримати. Звичайно, потрібно бути готовими до різних питань, але найчастіше вони завжди повторюються.

Найпоширенішими питаннями є такі: «Чому гріхом є спати з тим, кого любиш?»; «Як відрізнити справжнє кохання від простого захоплення?», «Що можна робити, коли зустрічаєшся з хлопцем, а чого ні?», «Що робити, коли вже втратив / втратила цноту?», «Від якого віку можна розпочинати статеві стосунки?»

Часто молодь запитує й інше, але ніколи не питає щось дуже особисте. Такі питання вони можуть швидше висловити у приватній розмові.

Цнотливість як гарантія успіху

Священикові важливо часто підкреслювати, що зберігання цноти – найкращий спосіб вберегтися від хвороб статевої сфери та не спровокувати «випадкову» вагітність. Також не потрібно забувати про позитивний досвід мільйонів молодих людей у всьому світі, які свідомо обирають дорогу належного приготування до подружнього стану (хоча, як пізніше свідчить досвід, і не тільки до нього) через обітицю жити у чистоті.

Варто згадати і про згубний вплив порнографії та її наслідків на психіку людини, про неврози та залежність, які викликають порнографічні матеріали. Якщо на парафії є інші навчальні заклади, а саме училища, технікуми, тощо, потрібно особливу увагу приділити поширенню цих знань серед студентів, що має підкріплюватися їхньою частою сповіддю та Святим Причастям.

Набагато легше говорити на тему статевості з тією молоддю, яка належать до тієї чи тієї молодіжної спільноти, організації або руху. Апріорі, кожен, хто себе позиціонує як член християнської молодіжної спільноти, повинен знати і за можливості належати до рухів, які пропагують цінності чистоти. Дуже важливо запросити на зустріч спільноти представників «Руху чистих сердець» або «Справжня любов чекає». Приналежність до цих рухів чи навіть спільнот у соціальних мережах дає молоді відчуття впевненості у правильності свого вибору.

Запал священика, що передається молоді

Часом гарна презентація та запал самого священика може передатися молоді, і на парафії заснується така спільнота, яка окреслюватиме перед собою ціль голосити серед своїх ровесників про чистоту, бути «сіллю» і авангардом християнської молоді. Спільні прощі, табори, чування, виїзди на природу, відвідини сиротинців, діла милосердя і багато іншого може робити така група молоді.

Часом для священика не є можливим бути провідником такої спільноти. Тому потрібно віднаходити молодіжних лідерів, які би, пройшовши різноманітні вишколи, могли попровадити за собою інших. Не буде зайвим придумати власну символіку, футболки, хустинки, які би демонстрували значення чистої любові.

Одним з найкращих перевірених способів заохотити молодь до участі у спільноті чи руху з дотримання чистоти до шлюбу є носіння спеціальних срібних обручок. Їх можна виготовляти власними силами або придбати там, де їх роблять. Може бути багато різноманітних варіацій цих прикрас. Досвід інших священиків є запорукою того, що ми уникатимемо помилок та знеохоти. Тому самим душпастирям, які відчувають потребу більшої співпраці у такій сфері, потрібно гуртуватися між собою.

Праця у сповідальниці

Чи не найбільш корисною та плідною є та праця, яку провадить священик у сповідальниці. Даючи науку щодо поборювання гріхів супроти чистоти, душпастир повинен нагадати пенітенту про неможливість компромісу зі світом. Статевість як така тісно пов’язана з відповідальністю. Тому тільки у шлюбі можна реалізувати той потенціал подружньої любові, який закладений у людині.

Часом молодь не сприймає статеве співжиття до шлюбу за важкий гріх. Тому необхідно донести до молодих людей важливу правду, що міцне християнське подружжя може бути побудоване лише на міцному фундаменті віри і Божих Заповідей. Стриманість молоді є запорукою міцної сім’ї і народження дітей.

Якщо є потреба, потрібно також наголосити на існуванні різних рухів та спільнот серед молоді, які не цураються свідчити своїм життям про чистоту. Дуже слушно було би домовитися про духовну розмову поза сповіддю, щоб більш детально пояснити користь від статевої стриманості до шлюбу.

Тематичні проповіді

Ще одним із аспектів, про який не можна не згадати, є виголошення тематичних проповідей на недільні Євангелія, де йдеться про молодого юнака, блудного сина, «Притчу про таланти» тощо. За кожної нагоді, коли ми промовляємо до родин, також потрібно нагадувати про належне виховання дітей та молоді, наголошуючи на недопустимості т. зв. «пробного» співжиття, або «життя на віру».

Дуже корисною, вважаю, є постійна поінформованість молоді про ті питання, які її найбільше хвилюють. На парафіяльному сайті, часописі чи на дошці оголошень має бути коротка інформація про належне приготування до подружжя. Було би добре помістити контактні дані спільнот, рухів чи осіб, які з ними пов’язані, а також короткі свідчення молоді. Якщо розмістити назви груп у соціальних мережах, тоді молодь без нашої допомоги зможе долучитися до іншої християнської молоді, яка живе у чистоті.