Роздуми над недільним євангелієм 5-ї Неділі Великого Посту

  32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним: 33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам; 34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне. 35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим. 36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам? 37 Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі. 38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь? 39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. 40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано. 41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. 42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. 43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, 44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. 45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох. (Мр.10.32-45)



Християнство є особливою релігією. Адже Христос, якого послідовників називають християнами, за три роки земної проповіді не просто створив нову релігію, але явив нам з вами погляд Бога про людину, її місце в родині,суспільстві, та всесвіті. І цікаво, що незважаючи на те, що чимало хто за 2000 років позиціонував себе із християнством, Христова наука завжди була новою та навіть дивною в кожному поколінні християн. Цей євангельський уривок, що подає науку Спасителя про владу, світську і духовну, завжди читався по храмах, але ніколи цілковито не був людством втілений, за винятком осіб, яких ми називаємо святими. В сьогоднішній час і годину, як ніколи є актуальними слова Христа про владу, як служіння. Статися першим в розумінні Христа, означає статися слугою, вибравши цей шлях добровільно і без примусу. Апостоли Яків та Іван, сини Заведея зустрілися з однією з найнебезпечніших з видів спокус – спокусою володарювати. Вони для себе бачили перебування з Христом у Його славі, як спосіб самореалізації на взірець світських правителів. Напевно, не один раз вони кожен зокрема, ловлячи рибу у водах Тиверіядського моря чи полоскаючи сіті, уявляв собі, яким би склалося їхнє життя, якби вони мали у своїх руках владу. У розумінні їх, простих рибалок, влада завжди асоціювалася із багатством та розкішшю. Нічого дивного, переглянувши не один раз кадри по телебаченні і репортажі із Межигір’я, у нашого покоління таке уявлення про владу свідомо чи несвідомо буде притаманне ще дуже довго. Тому в часі становлення нової влади в Україні, яка складається у більшості із християн, повинне мати принаймні віддалене євангельське відзеркалення. З духовною владою все набагато складніше. Духовні особи це ті, про кого Христос казав: «Кому багато дано, з того і вимагатимуть багато». Але як багато є несприйняття євангельського розуміння влади серед духовних осіб! Піднятися до такого рівня першості, щоб статися рабом для всіх може далеко не кожна людина. І справа тут не в титулі, який носить папа, а в тому, що чутися таким рабом для інших повинен кожен, хто прийняв святу Тайну рукоположення. Бути поруч Христа і не статися таким, як Він – є рівноцінне марнуванню свого життя. Бути священиком Христа і не жертвувати себе – є щодня дурити себе і Бога. Знати Боже Слово і не жити ним, є способом існування новочасного фарисея. Називатися отцем і не любити парафіян так, як любить Отець людину – є шляхом Юди. Щоб справді відчути себеучнем Христа, треба щодня пити з Ним Його чашу і христитися Його Хрищенням, що значить розділити з ним його Голгофту, по правиці від нього, як розбійник.

Коментарі