4 весілля. Вам їх і себе не шкода?

Пройшли ті часи, коли телебачення формувало своїх глядачів. Складається враження, що сьогодні нас радше деформують, деформують духовно. Я не пишу про країну, що займає 1/6 земної суші, там все зрозуміло. 80% її громадян ТБ деформувало настільки, що виникає потреба нових термінів та формулювань для нового виду шизофренії десятків мільйонів людей. Я не згадую про десятки сайтів фейкових новин, що через соц.мережі штучно накручують собі рейтинг та заробляючи на недосвідчених користувачів інтернету, які у свою чергу деформують свідомість багатьох українців. Захотілося написати про своє ставлення до телевізійної програми "Чотири весілля" з претензійною назвою "шоу". Кілька разів випадково попадала мені на очі ця телепередача, покликана нагадати глядачеві ті ж емоції, які, напевне, колись викликали в людях гладіаторські поєдинки. Той, хто дивиться, обов'язково приймає чиюсь сторону і вболіває до кінця передачі. Тішиться з перемоги своєї обраниці і сумує з її програшем по балах.       
    По-суті, наскільки я для себе зробив висновок, теле-шоу "Чотири весілля" є змаганням наречених за туристичну путівку. Змагання полягають в тому, щоб переконати інших трьох наречених дівчат, які по черзі влаштовують власне весілля, що  твоє весілля є найкраще за чотирма параметрами. Серед параметрів, є сукня і зовнішній вигляд нареченої, меню, місце проведення свята і загальне враження від весілля. Говорити про якусь об'єктивність оцінювання не приходиться взагалі. Можливо в цьому і полягає режисура, щоб показати якусь інтригу, скандал чи сварку, але все зводиться якраз до того. Тут дуже гарно видно виховання кожної, виходять на яв їх життєві кредо, оголюються всі темні сторони людської натури. Наприкінці передачі кожна з учасниць дізнається про оцінки від інших, кого до цього бачила серед гостей на власному весіллі. Плач, сльози образи, лайка - тобто те, що, як вважають творці програми, мало б бути цікаве людям. Для мене це не цікаво, бо шкода всіх: тих, хто це створює, знімається там і всіх, хто це залюбки дивиться. 

      Але тут не про те. Баналізація весілля і всього, що пов'язане із одруженням, не може не дратувати тих, хто вміє читати між рядками. "Хліба і видовищ" - за таким принципом діють ті, що продають нам з вами медійний продукт. Не знаю, чи хтось задумувався над тим, чому в передачі стільки місця приділяється їжі, платтю, ресторану, музикам і т.п., а не більш важливим речам. Маю на увазі, звичайно, таінственну складову кожного весілля. Сумно за багатьох молодят, які так мало приділяють уваги тому, що чиниться у храмі, а не за столом чи на танцювальному майданчику. І те, що люди так радо споживають цей медійний проект, є свідченням кризи розуміння акцентів, які ми повинні навчитися у житті ставити там де потрібно. Ось, як свідчить одна з учасниць такого шоу, тернополянка Наталія Стадник "Я перестала дивитися програму, бо таке враження, що основний акцент зробили не на „родзинках” кожного весілля, а на негативі, — пояснює Наталія Стадник. — Деякі учасниці через заздрощі сварилися, плели одна проти одної інтриги, були необ’єктивні в оцінюванні. Я розумію, що вони хотіла виграти будь-якою ціною, але міра має бути у всьому. Думаю, якби все оцінювали незалежні експерти, то переможниці були б інші."  Для християнина такою "родзинкою" є саме Чин Тайни Подружжя. Не одяг, не музика, не їжа чи дорогі авто нас роблять подружжям, а особлива дія Бога по відношенню до людей, яку звуть Божою Благодаттю. Недаремно, так мало проводиться зйомок в храмі, ніхто не вимагає від учасниць свідчення про духовний провід Бога в їхньому житті до одруження. Церковна відправа, яка трапляється у кількох епізодах, найчастіше показано, як щось архаїчне і штучне. А їдкі коментарі голосу за кадром додають "драматургії" до всього процесу, виявляючи певну недоцільність всього, що відбувається. Від цього і сумно і страшно водночас. Можливо попит на на це і справді є в суспільстві, що позиціонує себе із християнством?

       Чимало з нас, священиків не раз зустрічалися з подібним ставленням, яке ми спостерігаємо в учасниць подібних передач до найважливішого дня для кожної християнської сім'ї. Наречені з батьками намагаються продумати все до дрібниць, але забувають про свою готовність стати перед Господом Богом чистими і непорочними. Дівчата забувають, що не кожній належиться це гарне біле плаття, яке так ретельно всі вибирають. Воно мало і повинне мати сенс лише як видимий знак духовної та тілесної чистоти до шлюбу. Не раз бачив перед собою і нареченого, який був далеким на відправі - чи то після сумнозвісної "рогачки" чи може просто не розумів, що відбувається. Тоді нам священикам є дуже важко казати щось щиро, а так хочеться, щоб молодята по особливому пережили той день. Як це буває помітно, коли люди намагаються приховати власну байдужість до таїнственних дій, просто відбуваючи відправу, як повинність. Переконаний, що причиною такого явища є брак свідчення добрих християнських родин та "мілкуватість" духовного життя самих молодих людей. 

       Тому намагаймося добачити те, чого не хочуть добачати інші. Хотілося б, щоб наше суспільство потребувало більш якісного та морального медійного продукту. Мрію, щоб нас перестали з телевізорів годувати сурогатами і вбивати віру в добре і прекрасне. Якщо ж ТАМ вперто продовжуватимуть це робити, згадаймо про червону кнопку на кожному пульті і проголосуймо.