Багатотисячні хресні дороги:запитання без відповіді.

Картинки по запросу хресна дорога вулицями
Підходить до завершення благодатний час Великого Посту. Час покаяння, який кожен пережив по своєму, хоч всі мали його провести по-божому. Великої популярності в ці останні кілька років набирають велелюдні хресні ходи на рівні єпархій та парафій. Сторінки соціальних мереж заполонили фото та відео багатотисячних хресних доріг за участю єпископів і сотень священиків. Направду перехоплює дух від кількості наших вірних, що йшли за хрестом у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Стрию та інших катедральних міст Галичини. Проте всіляко намагаюся відмахнутися від думки, що щось є не так в цьому всьому. Не хочу, щоб мене зрозуміли невірно. Я сам організовую 10 років на парафії таку хресну ходу, неодноразово брав участь в них на інших парафіях і буду це робити надалі. Проте є те, що не дає мені спокою. Наша участь у хресній дорозі вимагає чіткого усвідомлення того, що ми є тими, хто супроводжує Ісуса у Його страстях. По-суті, ми в дуже буквальний спосіб сповнюємо те, що означає називатися християнином - "йти за Христом". Мені виглядає, хоча можу і помилятися, що переважна більшість учасників цих багатотисячних хресних ходів не до кінця знають Того, за Ким ідуть і про кого роздумують. Це часто більше нагадує урочистий вхід Спасителя до Єрусалиму у Квітну Неділю ніж події Страсної П'ятниці. У Квітну Неділю Ісуса також оточували сотні,  а може і тисячі людей, які витворили у своїй уяві зовсім інший образ Месії. На жаль, і більшість з нас не знають Христа. Я питаю себе: скільки людей, яких я бачу на фото серед тисяч інших, що йдуть за хрестом можуть за порядком назвати Божі Заповіді? Мене мучить питання: скільки з них приступають щонеділі до Євхаристії? Мені не дає спокою думка про те, що переважна більшість тих чоловіків та жінок не назвуть чотирьох євангелистів і ніколи не тримали в руках Катихизму, А скільки з них знає Символ Віри і чи назве всі сім Святих Тайн? А який відсоток моїх парафіян, що так чисельно взяли участь у цьогорічній хресній дорозі, присвяченій Року Божого Милосердя, назвуть принаймні 2-3 новомученики УГКЦ чи головні гріхи? Я приблизно знаю відповідь, але не на всі свої запитання; і мені від них чомусь стає трошки ніяково і страшно. Ніяково за те, що мало навчаю і проповідую, Страшно через ту відповідальність, яка покладена на нас, душпастирів бути свідками віри. Але також є і сумно за те, що стільки покликаних до нового життя у Таїнстві Хрещення не хочуть бути серед обраних для Царства Божого. Було б дуже цікаво провести якісь статистичні дані про те, наскільки віра в наших вірних є оперта на катехитичні знання. Чому люди їздять на прощі, відпусти, беруть участь у хресних дорогах вулицями міст і сіл, якщо мають в більшості катехитичні знання дитини 3-4 класу? Що змушує людей робити щось, йти за Кимось і слухати Когось, кого ти не маєш бажання більше пізнати? Чому простіше "відмовити" кілька дев'ятниць чи різних вервиць, а боятися взяти в руки Слово Боже і над ним роздумати? Звичайно, що молитва має відігравати ключову роль в духовному житті. Але як можна молитися до того, кого ти не знаєш або знаєш не Того? Мене вразила історія одного священика, якого бабця в дитинстві вчила молитися. І на невинне запитання дитини вона дала йому таку відповідь, яка могла духовно травмувати на все життя. "Чому Ісусик, бабцю, так тримає свою руку?" Бабця не знайшла нічого кращого, як сказати: "То Бозя, яка тебе завжди бачить і пальчиком каже но-но-но, не будь нечемний" Аж набагато пізніше той священик відкрив іншу правду: на образах та іконах Христос благословляє людину, а не погрозливо махає "пальчиком".  Так можна прожити все життя і не знати милосердного Бога. Так можна кожного року ходити на хресну дорогу своїм містом і гніватися на роботі, брати і давати хабарі, робити екологічні гріхи, красти на роботі і жити так, ніби Бог нічого не бачить. Може хресна дорога є способом відвести Христа до місця страти, щоб почати жити так, ніби Його ніколи не було? Чи може це прояв нашого найпотаємнішого інстинкту самозбереження всіх галичан: а що про мене подумають люди? 
Чим більше себе питаю, тим більше виникає запитань. Принаймні для себе постановив робити все, що від мене залежить, щоб мої вірні знали, Того, чиїми слідами йдуть. Щоб не сплутали Його з тим Христом, якого хотів бачити і зустрічав цілий Єрусалим. І не дай Боже, щоб я з ними опинився в натовпі юрби, що кричатиме "Розпни Його, розпни". В цьому, напевно, і полягає місія священика: не повторити вчинок первосвященика Каяфи і не видати людям Христа на розп'яття.

Коментарі

  1. Можна знати напам'ять всю теорію Катехизму, але бути черствим всередині... чесно - я не знаю відповіді на ті всі питання, в плані теорії - тобто не можу сходу назвати у правильному порядку речі, про які Ви питаєте, але так - я відмовляю Дев'ятниці і їжджу на Прощі, і знаєте - в своєму житті, до найменших дрібниць, я відчуваю скрізь Божу Могутність і Любов... Я відчуваю, як Він мене провадить, і як допомагає - кожного дня і кожної хвилини, я бачу ті всі великі і маленькі чуда, які Бог для мене робить... Я погоджуюся із загальною думкою, отче, але мені здається, що важливіше відчувати серцем, жити праведно... Марія Єгипетська навряд чи знала цю всю теорію, і напевно не тримала в руках Святе Письмо (ні, я не кажу, що його не треба читати, не зрозумійте мене неправильно), але осягнула святість, бо відчула в серці поклик Божий і пішла за ним...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Частково підтримую Вас.Але погодьтеся, що для християнина є небхідністю збільшувати свою віру. Молитва походить з віри, а не навпаки.

      Видалити
    2. Погоджуюся, пані Ірино! Треба прагнути чимраз до більшої досконалості, це так. Але кожна людина перебуває у певний період свого життя на певному духовному рівні... не можна відразу стати досконалим... навіть не всі Святі від самого початку були святими... Я не вважаю, що людина, яка має катехитичні знання учня 3-4 класу, не повинна брати участь у Хресній Ході, чи не повинна їхати на прощу... Шляхи Божі незвідані і незбагненні... Навіть якщо він чи вона іде, "бо що люди скажуть", де гарантія, що іскорка Божої Любові не сплахне в тому серці, і людина не повернеться переміненою? Де гарантія, що ця молитва, яку вона механічно промовляє з усіма не стане молитвою,з якої постане віра? Я знаю багато випадків, коли віра постала з молитви. Коли люди, які до того не знали Бога, з розпачу їхали на прощі і починали робити те, чого не робили досі - молитися! З тої молитви зроджувалася віра, народжувалися християни, які згодом йшли до церкви і вінчалися, хрестили дітей... Тут дуже делікатна тема... Є теорія,але є людське життя і дивні діла Господні...

      Видалити
    3. Тому і кажу. Багато питань без відповіді.

      Видалити
    4. Попередня відповідь була написана мною, а не дружиною. Просто випадково зайшов з її акаунта.

      Видалити
  2. Папа Франциск мудро каже, що можна мати 5 теологічних освіт і не бути християнином. А можна не мати жодної і християнином бути

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так, це правда... Знаю декількох таких осіб...

      Видалити
    2. І я знаю таких. Я не кажу про теологічну освіту. Кажу про глибше пізнання своєї віри. Все є дуже відносне, це правда.

      Видалити
  3. А я маю переконання наступне: будь-яка справа, навіть житейська, оцінюється декількома чинниками, тобто комплексно! Але є речі, які є причинно-наслідкові, як от-то ВІРА-яка зроджується від слухання Слова Божого, а ЧЕСНОТИ-від споглядання і наслідування.
    Отож, сестра Аліна писала: що через молитву зроджувалась віра??? То хіба на перший погляд, чи то, як кажуть по-хлопськи, так виглядає що то віра-а це всього на всього знайомство(зустріч) і очевидно з Богом, який подивляє, зворушує, хвилює нашу душу. Але якщо це знайомство не розвивати до Його ПІЗНАННЯ, то часто-густо на цьому все велике й закінчується, і як наслідок, не має сили це ЕМОЦІЙНЕ протистояти тим житейським бурям, які здебільшого перемагають нас, роблячи з нас не угодників Божих, а підневільниками диявола-батька всякого зла і неправди.
    Тому все те, про що писав священик Олег є дійсно важне в житті кожного християнина, якщо він хоче догодити Богові та не занапастити свою душу!!!
    п.с.:Святі отці казали, що "НЕЗНАННЯ,НЕДБАННЯ І ЗАБУТТЯ-УБИВАЄ ХРИСТИЯНСЬКУ ДУШУ" !!!?!!!

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар