Про дух Різдва.

Картинки по запросу різдва
За кілька днів Різдво. Свято, подія, пригода чи щось більше? Як для кого. Але для мене це перш за все зустріч. Зустріч Того, хто Сам вийшов на зустріч. Зустріч з Тим, хто хоче зустрітися особисто зі мною. Зустріч з Богом, який прагне цієї зустрічі більше за мене. В геніальному "Маленькому принці" Антуана де Сент-Екзюпері є такі слова Лиса, звернені до принца: "Краще приходь завжди в один і той же час, - попросив Лис. - Ось, наприклад, якщо ти будеш приходити в 4 годині, я вже з третьої години відчую себе щасливим. І чим ближче до призначеного часу, тим щасливішим. А якщо ти приходиш щоразу в інший час, я не знаю, на яку годину готувати своє серце ..." Ми готували своє серце не одну годину і не один день. Кожна зустріч завжди оповита особливою атмосферою. Якщо родина зустрічає свого батька, який рік чи два провів у полоні, така зустріч має свій особливий дух. Коли хтось зустрічає свого кривдника і простягає йому руку примирення, і тут витає свій дух. Коли ми зустрічаємо людину на вулиці, яка мовчки відвертає свою голову після нашого привітання до неї, така зустріч має ще інший дух. А яким для нас є дух Різдва? Може воно "віддає" грошима, як на Заході з цими промоціями, знижками, покупками і ще багато чого через кому? А може воно пахне дідухом, проти якого хтось воює як Дон Кіхот з вітряками? А чи той дух не зливається часом із запахом страв різдвяного столу з його кутею, пампушками і сіном? Серед нас точно є ті, для кого той дух Різдва ототожнюється із запахом зрубаних ялинок на базарі, чи в електричці, чи в домі. Комусь дух Різдва починає ввижатися після перегляду "кіно-епопеї" "Сам вдома". А для мене Дух Різдва асоціюється з Тим, хто його створює, з Христом. Саме Різдвяні богослужіння, які прославляють Новонародженого  наповнені тим автентичним духом Різдва. Велике Повечер'я з гимном "З нами Бог". Різдвяна Утреня з її Величанням "Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, що задля нас у тілі нині народився від непорочної і пречистої Діви Марії". Божественна Літургія з тропарем Різдва та Євангелієм, що перетворюють багато прибраний храм Божий у бідне помешкання Пресвятої Родини, а вірних у храмі на мудреців, що прийшли поклонитися Месії. Все це і спільна коляда, яка  лунає селом. "Бог предвічний" і "Нова Радість". І сльоза старенької  бабусі, яка дожила до ще одного Різдва і за це дякує Богові. Ось так для мене "пахне Різдво". 


PS Найдивніше в цьому всьому те, що Гугл вперто не розпізнавав слово "Різдво" у цьому тексті, вважаючи це слово помилкою. У нього дух Різдва асоціюється з помилкою ;)

Коментарі