Голос країни, що промовляє до чийогось голосу совісті.


Так вже сталося, що багато з того, що я пишу може не сподобатися навіть моїм найближчим друзям. Проте, я вже давно звик до того, що всім догодити є неможливо і навіть непотрібно. Мати власну думку і погляди є справжнім привілеєм. І коли ми намагаємося слідувати трендам, щоб догодити "френдам", ми позбуваємося цього привілею і перестаємо бути свобідними людьми.
Поштовхом до цього посту стало відверте цькування священичою братією священика Української церкви Московського патріархату о. Олександра Клименка, який став переможцем вокального шоу "Голос країни 7". Наскільки я міг, я стримувався, але останньою краплею цькування став допис одного православного священика "Якщо виграв піп-сепаратист, то програла вся Україна". Я не буду опускатися до того, щоб давати комусь якісь оцінки, я просто хочу висловити власну думку. Я не дивлюся і не дивився прямі ефіри ні з о. Олександром ні з іншими учасниками цього шоу. Але я добре пам'ятаю той ранок, коли я зайшов на свою сторінку у Фейсбуці і побачив шквал позитивних відгуків про його перший виступ та сотні поширень і коментарів. Я чудово пам'ятаю, як з багатьма священиками та мирянами ми захоплювалися його співом та поставою на сцені. І я добре пригадую перші спроби цькування, коли виявилося, що він належить до Церкви Московського патріархату. Українці почали масово видаляти в себе на сторінці той перший виступ і замінювали на гнівні статті про "попа церкви окупанта", "попа-сепаратиста", "запроданця" і т.д.  Від "осанна" до "розпни" пройшло всього кілька днів. Небагато з нас знайшли час, щоб зайти на його сторінку у Фейсбуці і перевірити всі обвинувачення. Ще менше тих, хто вірив в те, що можна бути православним священиком в тій Церкві і залишатися Людиною. Я не маю жодних ілюзій щодо того, яку мету переслідує священноначаліє російської церкви в Україні. Але я ніколи не почну всіх вважати колаборантами і запроданцями тих, хто не має бажання бути греко-католиком чи вливатися до ніким не визнаних православних структур в Україні.Я не вважав і не вважаю всіх росіян однаковими. Те саме можу сказати про тих, хто в часи СРСР став членом Комуністичної партії, чи про священиків УГКЦ, які під тиском обставин після 1946 року служили на парафіях, як православні священики. Чи про тих, хто виїхали і живуть за кордоном, чи про тих, хто скоїв самогубство, чи про тих..... Можна поставити дуже багато крапок, щоб продовжити список людей, життя яких не вимальовується у двох кольорах: чорному і білому. Судити по людині по тому, до якої конфесії вона належить є явно замало для того, щоб розраховувати на об'єктивність. Для мене, як священика, дуже промовистим фактом є те, що в о. Олександра щаслива родина. Чоловік, який зробив щасливими свою дружину і дітей вже може розраховувати на велику повагу. (Не можу цього ж сказати про багато з моїх друзів-священиків). Також для мене важливо знати, що те служіння на парафії та виправній колонії, яке несе той священик є справді ревним. На жаль, я можу судити про це лише з сюжетів, які приготували журналісти. Але, знаючи особливу "любов" журналістів каналу "1+1" до священиків, я схильний вірити, що о. Олександр є ревним та побожним священиком. Про його патріотичні погляди я особисто дізнався на його сторінці у Фейсбуці, де він закликає "відфрендитися" всіх, хто підтримує путінську агресію в Україну. Ну і, нарешті, неабиякий талант переможця шоу. Він вигідно відрізняється від о. Фотія, який переміг на подібному вокальному шоу в Росії не лише візуально та вокально. Той прийшов співати, бо за його словами "стало скучно в монастирє", а цей, бо "пісня, це маленька проповідь".  Вважати, що на шоу хтось вирізнявся більшою харизмою ніж, він, є явно неправдою. Наскільки я можу судити, ніхто до нього в інших сезонах так явно не вирізнявся на тлі інших конкурсантів, як цей священик. Я чимало взяв для себе з його прикладу поведінки на сцені. Якби ніхто не знав, до якої конфесії він належить, можна було б припустити, що він є священиком УПЦКП, УАПЦ і навіть УГКЦ. На сцені того шоу стояв збірний образ українського священика Христової церкви. Священика, який не закопав свій талант, а примножив його, щоб через пісню донести до суддів та телеглядачів важливість віри в Господа Бога. Жодної політики, жодних пустих закликів чи лозунгів, жодних обвинувачень - просто спів і проповідь про Бога. Мені по-людськи шкода  тих, хто вишукує болото, яким можна кинути в нього, шукає кістляву, одягнену у ватник руку Москви, яка має на меті ошукати всіх українців. Шкода людей, які перестали вірити в щось добре і чесне. І справді боляче за моїх співбратів у священстві, які не можуть порадіти за те, що наш співбрат вміє робити щось краще за нас. Навішувати ярлики є дуже просто і не вимагає великого розуму. Вираз "заздрість охоплює людей ненавчених" тут дуже гарно підходить. Треба повчитися простоти і любові один до одного, щоб порадіти за іншого, знайти щось добре в ньому. І принаймні витягти колоду з власного ока, перш ніж вишукувати в комусь скалки. 

Коментарі

  1. Та погляд в нього лукавий!!!





    ВідповістиВидалити
  2. Хоч хтось погоджується з моєю думкою. Він, справді, має талант. А читаючи пост про попа-сепаратиста, все думав, а чому ж ти так судиш його. Бо він Московський, і що, значить поганий. Ярлик. Він з Назарету - а що може бути доброго з Назарету. Сам Бог.
    Вітаю за сміливість і чудовий допис

    ВідповістиВидалити
  3. До чого тут приналежність до Московського патріархату. Справа зовсім не в тім. Спершу щиро захоплювалася його співом, потім коли почитала його сторінку в соцмережі, чомусь з’явилося дивне відчуття розпачу. Красивий спів відійшов на задній план, а з’явилися сумніви та якась недовіра до цієї людини. Я християнка і для мене принципова щирість віри, незалежно від конфесії. Мене не так вразило те, що священик з УПЦМП (вірю, що і там є покликані люди), а те, що живучи в Україні він її певної мірою зневажає, що я зрозуміла з його постів про українську мову, яка чомусь походить від староруської, якою розмовляли в Москві в XVI-XV ст.., а не від староукраїнської чи старослов’янської, особиста теза «умом Росию не понять в нее надо верить», не говорю вже про відношення до українських патріотів та вітання «Слава Україні!». Окрім того, якщо він так негативно сприймаєш 1+1, то чому іде на шоу даного каналу. Дуже багато запитань…. Я не суджу і не осуджую, я тільки говорю про відчуття якогось дивного осаду на душі після цієї історії з перемогою О. Клеменка.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар