Не прогавмо цей шанс

Роздуми про багача і Лазаря. 22 Неділя від Зіслання Святого Духа.

Євангельський уривок 22 Неділі від Зіслання Святого Духа  є надзвичайно цікавим і повчальним для кожного, хто його слухає або читає. Найперше, що вражає, це те, що Ісус в цій, нібито видуманій історії називає конкретне ім'я: Лазар. Ця євангельська історія називається "притчею про багача і Лазаря". Але ні в притчі про блудного сина, ні в притчі про безумного багача, ні в притчі про митаря і фарисея, ні в якій іншій притчі не дається імені персонажу. А від цього трохи не по собі. Ця історія чи притча може мати під собою реальне підгрунтя. 
Друге, що мене в цій історії вражає, це те, що нічого не сказано про релігійний досвід багача і Лазаря. Зрозуміло, що в ті часи були майже всі люди релігійними. Але тут справді взагалі нічого не сказано про їх віру. Є суха констатація життя одного і другого: розкіш і бідність, здоров'я і хвороба, одяг і нагота, насичення і голод. Я переконаний, що Христос оповідаючи про багача і Лазаря своїм слухачам просто їх шокував, як зараз модно казати, "розривав шаблони". Загальне переконання було таким: багаті та здорові є благословенні Богом. Бідні та хворі терплять через власні гріхи чи гріхи родичів. Тут же, все навпаки. Христос все перевертає з "ніг на голову", а радше навпаки. До раю, на "лоно Авраама" попадає Лазар. І причиною цього стала не віра, не добрі діла, ні молитва, а терпіння. Терпеливе перенесення терпіння. Багач попадає до місця муки. Причина: всі блага він отримав за свого життя. Здавалося б, що тут поганого? Нічого. Багатство не є чимось злим. Але він жив для себе, хотів отримати від життя все. На його місці, будьмо чесні, хоті би бути кожен. Але не на тому місці до якого привело його таке безтурботне життя. Жити і не мати турбот, не журитися про завтрішній день бути самодостатнім... Такими є мрії багатьох з нас. Такий ілюзорний світ не передбачає когось іншого, хто не з цього світу. Але перед Богом всі рівні. Один чоловік запитав старця: чому є багаті та бідні, щасливі та нещасні? Старець йому каже: "Покажи мені будь-яку купюру. Той витягає купюру номіналом 100 гривень. Старець взяв гроші і домалював олівцем 2 нулі. Тоді трохи надірвав купюру. І, насамкінець,  потоптав в пилюці. Чоловік здивовано подивився на все дійство і ледь не плачучи почав вимагати купюру назад. Старець усміхнувся і сказав: "Не переймайся, твої сто гривень залишилися тими ж грошима. Незважаючи на кількість намальованих мною нулів, бруд і те, що вони роздерті, вона, ця купюра, мають ту саму цінність. Те саме і з людьми. Всі ми є рівні перед Богом. Незважаючи на статус, вік чи стан здоров'я, Бог нас бачить рівними і цінними. Намагайся дивитися і бачити людей такими, якими їх бачить наш Отець Небесний"
Для Бога Лазар і багач мають ту саму цінність. Але те, як багач ставився до Лазаря ніби ілюструє інші слова Спасителя: (Матвія, 25:45) - "Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!"
Третє, що вражає в цій притчі, це час. Земне життя, це час для можливостей. Багач цього не усвідомив, за що і поплатився. В тому, іншому житті він хотів щось змінити, попередити родину. Але було пізно. Йому, як і кожному з нас, дається тільке одне життя. Пізнати сенс свого життя є найбільшим досягненням людини. У багача сенс життя був в матеріальних благах. Вісон, кармазин, столи повні їжі - це тільки мала частина того, що ми називаємо "розкошами". Про Лазаря говориться ще менше. Але називається його по імені! Бог говорить про нього, як про свого знайомого, близьку йому людину. Терпіння, хвороба, бідність та рани замінили йому сенс життя. Немає згадки про нарікання, заздрість, захланність. Саме терпіння. Що з ним сталося? Чому він не працював, чому не шукав виходу? Перше, що приходить на думку "Під лежачий камінь вода не тече!" Але не спішімо з висновками. Лазар міг бути і розумово неповносправним. Яка доля колись була таких людей? Напевно такою, як її описує Ісус. Сьогодні з такими особливими людьми також не все просто. Але є така чудова спільнота, як "Віра і Світло". Для всіх друзів цієї спільноти життя має сенс. Служіння один одному. Їх, як нікого іншого стосуватимуться ті слова ( Матвія, 25:40) - "Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили." Неповносправні, як і Лазар є тими, хто дуже близько до Ісуса. Тому хочеться висловити велике признання і подяку всім друзям віросвітлянцям та волонтерам інших організацій, що займаються потребуючими.  Нехай всемилостивий Господь винагородить кожного, що відрізняється від того багача і робить ширшими свої столи замість вищих огорож і брам! Амінь!

Коментарі