На думці...


Змінити все, хіба ніхто про це не мріяв,
Хіба ніколи не було бажання змін?
Ми з боку чуєм голос: «Що ти вдіяв,
Для чого вдарив ти у той злощасний дзвін?»

І сумніви, як чорне вороння на небі,
Кружляють в головах у нас самих.
Вселяючи в думках лиш тінь і темінь,
Та що збудуємо з думок таких лихих!

Виходить сонце, хтось вселив надію.
В такі хвилини ми не чуємось самі.
Бо бити в дзвін, це те, що нині вмієм.
А сумніви нехай будуть у інших в голові.

Коли багато з нас будуть дзвонити,
А не лише "тредзвὀнити" навколо,
То буде шанс реально щось змінити,
Щоб вийти з зачарованого кола.





Коментарі